Винаходи та інновації. Винахідники України
  Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України

   
Заіменко
Наталія Василівна


Директор, доктор біологічних наук,
старший науковий співробітник

Н. В. Заіменко — агрохімік, ґрунтознавець, фізіолог рослин, еколог, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, член Міжнародного товариства дослідників космосу (COSPAR).
У Саду працює з 1982 р. Займається розробкою модельних підходів до конструювання штучних біогеоценозів, зокрема й для умов невагомості. Створила волокнисті ґрунтозамінники з керованими фізико-хімічними характеристиками та органо-мінеральні добрива пролонгованої дії, а також розробила технологічну схему їх виробництва. Теоретично обґрунтувала систему мінерального живлення рослин різного екотипу.
Результати науково-дослідних робіт Н. В. Заіменко викладено у 170 наукових працях (із них дві монографії), захищено 17 авторськими свідоцтвами на винаходи та десятьма патентами.

Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка (НБС) — науково-дослідна природоохоронна установа, головний центр інтродукції, акліматизації та селекції рослин, єдина пам’ятка садово-паркового мистецтва XX ст. в Україні. Ботанічний сад заснований у вересні 1935 р. і з того часу завдяки напруженій і наполегливій роботі кількох поколінь його працівників цей куточок Печерська перетворився на зелену перлину Києва.
Експозиція «Тропіки»
До 1941 р. тут було зібрано близько 1050 видів рослин відкритого ґрунту та близько 1000 оранжерейних рослин. Але під час окупації Києва у 1941–1943 рр. колекції були майже втрачені. Будівництво ботанічного саду відновилося вже в березні 1944 р., а в липні того ж року він став самостійною установою в системі Академії наук УРСР.
У 1967 р. ботанічний сад одержав статус науково-дослідного інституту. У 1983 р. згідно з постановою Ради міністрів УРСР його віднесено до об’єктів природно-заповідного фонду УРСР, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України 1992 р. затверджено як об’єкт природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, що охороняється як національне надбання. У 1991 р. йому присвоєно ім’я М. М. Гришка. Указом Президента України в 1999 р. саду надано статус національного.
Національний ботанічний сад ім. М. М. Гришка НАН України — це музей живих рослин, де на площі 129,8 га розміщено найбагатшу в Україні колекцію, яка налічує понад 12 тисяч видів, форм і сортів рослин, завезених із різних континентів Земної кулі.
Велика територія НБС дозволила створити значні за площею спеціалізовані ділянки, на яких представлено флористичні комплекси. Експозиційно-колекційні ділянки сформовані за головними принципами: ботаніко-географічним, систематичним, художньо-декоративним. Завдяки унікальному ботаніко-географічному принципу представлено рослини окремих географічних зон України та СНД, що розташовані в експозиціях «Ліси рівнинної частини України», «Карпати», «Крим», «Степи України», «Кавказ», «Середня Азія», «Алтай та Західний Сибір», «Далекий Схід», які не лише дають уявлення про рослинний світ цих регіонів, а й відтворюють типові рослинні угруповання і навіть рельєф.
У дендрарії зібрано унікальну колекцію дерев, кущів та ліан. Гаї беріз, дубів, горіхів, лип, кленів, бобових рослин, розоцвітих та хвойних вражають своїм розмаїттям.
Сад бузку відомий далеко за межами Києва та України. В ньому представлено 21 вид, два різновиди, три гібриди та 75 сортів бузку, зокрема сорти селекції НБС. Моносад листопадних магнолій налічує десять видів, два гібриди, десять форм.
Клименко
Світлана Валентинівна
Доктор біологічних наук,
професор, головний
науковий співробітник
Велике практичне значення мають колекції плодових культур. Співробітники Саду суттєво збагатили асортимент плодових культур, вирощування яких в умовах північних областей України вважалося досі неможливим. Так створено 55 сортів плодових культур: абрикоси, айви, актинідії, аличі, кизилу, персика, хеномелеса.
Колекція різноманітних штучних форм плодових культур представлена в експозиції «Формово-декоративний плодовий сад», де на площі 1 га зростає близько 800 зразків різноманітних сортів яблунь і груш, сформованих у вигляді арок, ваз, вінків, кошиків, канделябрів, змійок, спіралей, пірамід, гірлянд тощо.
Сад відомий колекціями кормових, овочевих, пряно-смакових та технічних рослин, а наслідком наполегливої праці його співробітників є створення нових сортів та збагачення їх асортименту, який може культивуватися в умовах України. Загалом селекціонери Саду створили понад 280 нових сортів, захищених авторськими свідоцтвами та патентами.
Фонд квітниково-декоративних рослин сьогодні налічує понад 4000 видів, сортів і гібридів, серед яких півонії, гладіолуси, астильба, жоржини, іриси, тюльпани, хризантеми, лілійники, лілії, флокси, малопоширені багаторічні, однорічні (найчисленніша колекція — айстри) та дворічні культури, декоративні й газонні трави.
Колекція тропічних та субтропічних культур налічує понад 3000 видів, форм, сортів та гібридів, лише орхідних — понад 600. У 1980 р. орхідеї з колекцій ботанічного саду вперше побували в космосі на борту орбітальної станції «Салют-6». Співробітники Саду брали участь у виконанні програми НАСА під назвою «Шаттл» та у спільному українсько-американському експерименті з вивчення впливу космічних умов на ріст і розвиток рослин (1997).
Експозиційні ділянки «Партер», «Сад троянд», «Гірський сад», «Гірка декоративних сукулентів», «Квітникова гірка», «Гравійний сад», «Пори року», «Виткі рослини», «Топіарне мистецтво», «Сад декоративних форм деревних рослин» сформовані за систематичним та художньо-декоративним принципами, є зразком садово-паркового мистецтва ХХ ст.
Ботанічний сад ім. М. М. Гришка очолює Раду ботанічних садів та дендропарків України, координує їх діяльність, готує наукові кадри з ботаніки, екології та фізіології рослин для університетів і ботанічних установ України. За розміром території, багатством та розмаїттям колекцій, вишуканістю їх розміщення, а також рівнем наукових досліджень Національний ботанічний сад НАН України посідає провідне місце серед ботанічних садів Європи та світу.

Горобець
Василь Федорович
Кандидат біологічних наук,
провідний науковий
співробітник
С. В. Клименко — учений-інтродуктор, селекціонер нетрадиційних плодових рослин. Зібрала найбільші в Україні колекції кизилу (Cornus mas), айви довгастої (Cydonia oblonga), хеномелеса (Chaenomeles japonica, Ch. speciosa, Ch. superba), мушмули (Mespilus germanica), шефердії (Shepherdia argentea), видів родини Cornaceae (Cornus sessilis, C. officinalis, Cynoxylon japonica, C. florida), видів горобини (Sorbus L.), хурми (Diospyros L.), азиміни трилопатевої (Azimina triloba), видів бузини (Sambucus L.), псевдоцидонії (Pseudocydonia sinensis). Генофонд кизилу складає 150, айви — 120, хеномелесу — 70, хурми — 25, бузини — 50, азиміни — 15 генотипів.
Уперше зроблено монографічне узагальнення концептуальних положень про культуру кизилу в Україні та Європі, айви довгастої — на півночі України. До Державного реєстру сортів рослин України внесено 14 сортів кизилу справжнього, п’ять — айви довгастої, чотири — хеномелеса японського, виведених С. В. Клименко. Вона теоретично обґрунтувала питання адаптації й акліматизації нових видів, заклала фермерські сади кизилу в Київській, Черкаській, Миколаївській, Кіровоградській, Хмельницькій, Полтавській, Закарпатській, Житомирській областях та в Криму. Результати наукової діяльності Світлани Клименко довели, що при інтродукції досліджених видів на основі насінної репродукції, на фоні дії природного та штучного доборів із покоління в покоління підвищується адаптація рослин, йдуть формотворчі процеси, розширюється селекційна база.
З ініціативи С. В. Клименко створено наукову школу досліджень з інтродукції, адаптації і селекції нетрадиційних плодових рослин.
Наукові здобутки Світлани Валентинівни відзначені преміями НАН України ім. Л. П. Симиренка (1987), В Я. Юр’єва (2002), премією ім. М. М. Гришка Ради ботанічних садів України (2008), срібною та бронзовою медалями ВДНГ СРСР, ВДНГ України, дипломом Міжнародної виставки садівництва у Штутгарті (Німеччина) за нові сорти айви і кизилу.
У доробку С. В. Клименко 320 наукових праць, зокрема вісім монографій, п’ять довідників, сім брошур та рекомендацій, 23 авторські свідоцтва. Також вона підготувала вісьмох кандидатів біологічних наук і готуються до захисту ще четверо здобувачів.

Рахметов
Джамал Бахлул огли
Доктор сільськогос-
подарських наук,
професор, завідувач
відділу нових культур
Д. Б. Рахметов — учений у галузі інтродукції, акліматизації, селекції нових культур, інтенсифікації продукційних процесів у біоконверсії та рослинництві. Вагомою є його роль у збагаченні та збереженні розмаїття корисних рослин, внаслідок чого спільно з колегами відділу нових культур створено один із найбільших в Україні генофонд інтродуцентів (близько 1000 таксонів) різного напряму використання (енергетичний, технічний, кормовий, харчовий тощо). Виведено 28 патентоспроможних сортів. Вперше у світі створено нові культури: щавнат, сурап, гібридні мальви та сильфій із надзвичайно високою продуктивністю та якістю сировини. Теоретично обґрунтовано та практично реалізовано основні засади використання нових культур у біоконверсії. Розроблено науковий напрям — біолого-алелопатичні основи сидерації з використанням екологічно пластичних інтродуцентів. Створені ним сорти та нові технології забезпечують високу економічну ефективність і впроваджуються в Україні, країнах СНД, Євросоюзу, КНР, КНДР, Республіці Корея.
За вагомий особистий внесок у розвиток вітчизняної науки та підготовку наукових кадрів Д. Б. Рахметов нагороджений почесною грамотою Верховної Ради України, премією ім. академіка В. Я. Юр’єва НАН України, премією ім. академіка М. М. Гришка Ради ботанічних садів України, «Знаком Пошани» та іншими почесними відзнаками Президії НАН України, Міністерства аграрної політики та Міністерства економіки України.
Д. Б. Рахметов — засновник наукової школи нових культур та інноваційних технологій у біоконверсії. Підготував вісьмох і зараз готує ще п’ятьох кандидатів та доктора наук. Наукові результати впроваджені у навчальний процес за напрямами «Біолого-екологічні основи інтродукції корисних рослин», «Фітоенергетика», «Інноваційні технології у біології і рослинництві», «Інтродукція рослин та біоконверсія».
Він автор 300 наукових публікацій, серед них 18 монографій та брошур, 28 авторських свідоцтв та 15 патентів, шість державних стандартів України, 26 методик проведення експертизи сортів нових культур.

В. Ф. Горобець — вчений у галузі інтродукції та селекції квітниково-декоративних рослин. Починаючи з 1970 р., за його безпосередньої участі мобілізовано вісім видів та 475 сортів трав’янистої півонії. Нині сформована ним колекція налічує десять видів та 570 сортів і є найбільшою в Україні та однією з найбагатших серед країн Східної Європи. Вона слугує базою для проведення різних наукових досліджень. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 травня 2006 р. № 299-р колекцію півонії віднесено до наукового об’єкту, що становить національне надбання України.
Розробив і реалізував селекційну програму створення нових оригінальних за декоративними якостями високопродуктивних сортів із надранніми строками цвітіння, використовуючи метод міжвидової гібридизації. Він — автор 87 наукових праць та оригінатор 61 сорту квітникових рослин, із них — 32 півонії трав’янистої, 27 хризантеми дрібноквіткової та два — флокса волотистого, які внесено до Державного реєстру сортів рослин України.
В. Ф. Горобець — лауреат премії ім. Л. П. Симиренка НАН України (1999) та премії ім. М. М. Гришка Ради ботанічних садів України (2006) за вагомі досягнення в галузі селекції. В 2001 р. йому присвоєно звання «Кращий винахідник Національної академії наук України».
Створені ученим сорти отримали визнання не лише в Україні, а й на світовому рівні. Свідченням цього є районування багатьох із них у країнах СНД та Балтії, а також неодноразові золоті та срібні нагороди ВДНГ СРСР та ВДНГ УРСР, призи та медалі спеціалізованих міжнародних виставок «Експо–90» (Осака, Японія), «Флоріада–92» (Зутермеєр, Голландія), «ІГА–93» (Штутгарт, Німеччина).
Вул. Тімірязєвська, 1, Київ, 01014. Тел.: 0 (44) 285-41-05, факс: 0 (44) 285-26-49.
E-mail: nbg@nbg.kiev.ua. Web-сайт: www.nbg.kiev.ua
Національний університет кораблебудування ім. адмірала Макарова   ]   зміст   [   Національний університет водного господарства та природокористування