Винаходи та інновації. Винахідники України
  Ситник Микола Петрович

   
Директор
ТОВ «Науково-технічний центр
«Монтажспецтехніка»
 
 

  Заслужений винахідник Української РСР, лауреат державних премій СРСР та України. Доктор технічних наук, доктор будівництва, дійсний член, член президії та керівник галузевого відділення Академії будівництва України, академік Української академії наук та Підйомно-транспортної академії наук України.

Народився 19 січня 1936 р. у м. Глухові на Сумщині.
У 1959 р. закінчив із відзнакою Українську сільськогосподарську академію за спеціальністю «Машини і механізми лісової промисловості».
Свою трудову діяльність Микола Ситник розпочав у 1959 р. інженером київського заводу «Будшляхмаш», у 1960–1967 рр. працював у Державному спеціальному конструкторському бюро із сільгоспмашин.
Протягом 1967–1992 рр. працював в інституті «Укрспецмонтажпроект» Міністерства монтажних і спеціальних будівельних робіт України головним конструктором, заступником директора — головним конструктором інституту. Упродовж 1993–1995 рр. обіймав посаду директора Науково-виробничої фірми «Винахідник ЛТД».
У 1995–2005 рр. М. П. Ситник — генеральний директор спільного українсько-російського підприємства ЗАТ «Монтажспецтехніка», а з 2005 р. — директор ТОВ «Науково-технічний центр «Монтажспецтехніка».
Микола Ситник — один із провідних спеціалістів України та країн СНД у галузі створення гідравлічних підйомних установок для спеціальних монтажних робіт у будівництві, має 92 авторські свідоцтва про винаходи колишнього СРСР та 15 патентів України. За впроваджені винаходи у 1988 р. йому було присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник Української РСР».
Маючи високу професійну кваліфікацію інженера і талант винахідника, неодноразово входив до складу творчих колективів різних науково-дослідних установ та організацій для вирішення найскладніших проблем зі створення нової техніки для будівельного комплексу. Так спільно із провідними спеціалістами Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона та Інституту «Укрпроектстальконструкція» брав участь у розробці нової технології (вперше у вітчизняній та зарубіжній практиці) будівництва суцільнозварної вежі Київського телецентру з використанням нового методу підрощування та застосуванням спеціального устаткування для його здійснення, де й було впроваджено чотири винаходи Миколи Петровича.
Також за його проектами у 1979 р. у Дніпропетровську шістьма гідравлічними підйомними установками змонтовано покриття тренувального катка площею 3100 м2 і вагою 600 т, а у 1982 р. двома гідравлічними підйомниками змонтовано прогонову споруду крана-перевантажувача прогоном 120 м і вагою 400 т на Центральному гірничо-збагачувальному комбінаті у м. Кривий Ріг (де було впроваджено три винаходи Миколи Петровича) та низці інших об’єктів. Ці розробки за своїми техніко-економічними показниками відповідають світовому рівню і використовуються у країнах СНД.

Вежа Київського телецентру

Вручення М. П. Ситнику Державної премії України у галузі науки і техніки Президентом України Л. Д. Кучмою
За розробку нової технології та устаткування для монтажу металевих конструкцій будівельного комплексу об’єктів для створення літака АН-124 («Руслан»), де впроваджено шість винаходів М. П. Ситника, Указом від 24 червня 1983 р. його нагороджено Грамотою Президії Верховної Ради Української РСР, а 3 листопада 1984 р. йому та групі авторів присуджено Державну премію СРСР в галузі науки і техніки.
У 1994–1995 рр. за участю Миколи Ситника та з використанням його патенту були успішно виконані роботи з вирівнювання будівельних конструкцій зали для глядачів Київської державної філармонії, що дозволило зберегти унікальні акустичні властивості приміщення, незважаючи на надзвичайно складний його стан до початку реконструкції.
Указом Президента України від 14 грудня 2002 р. Миколі Петровичу та групі авторів присуджено Державну премію України у галузі науки і техніки за розробку наукових основ та принципів побудови експлуатаційно надійних конструкцій магістральних електромереж, освоєння їх виробництва та впровадження.
Вперше у світі розроблений метод оптимального проектування лінії електропередачі як єдиної, конструктивної системи з урахуванням рельєфу місцевості, атмосферно-кліматичних умов експлуатації і ступеня забруднення навколишнього середовища, вимог економічності, технологічності й експлуатаційних витрат, який дозволив створити нові уніфіковані опори для України з урахуванням вимог міжнародних нормативів.
У 1976 р. М. П. Ситник нагороджений орденом «Знак Пошани», у 2003 р. — орденом Богдана Хмельницького, має інші численні нагороди.
Микола Петрович — автор 169 друкованих праць, член ради та член президії Сумського земляцтва, член Глухівського земляцтва, член редакції наукового журналу «Винахідник і раціоналізатор», почесний громадянин Глухова.
 
Тел.: 0 (50) 356-36-77, 0 (44) 540-81-06.
E-mail: mst@mst.org.ua
     Назад   ]   Зміст   [   Вперед