Заслужений шахтар України, доктор технічних наук

Народився 23 червня 1957 р. у Донецьку.

Батько, Всеволод Борисович Бокій, — науковець, гірничий інженер, кандидат технічних наук. Працював у Всесоюзному НДІ гірничої геомеханіки і маркшейдерської справи (ВНДМІ) у Ленінграді та в його філіалі УкрНДМІ у Донецьку. Був продовжувачем династії гірничих інженерів-науковців Санкт-Петербурзького гірничого інституту.

Мати — Клара Василівна Разоренова — службовець, була начальником відділу кадрів у різних інститутах та організаціях Донецька. Після смерті чоловіка одна виховувала сина й допомогла йому обрати та отримати професію.

У 1974 р. Борис Бокій вступив на гірничо-геологічний факультет (спеціальність — «Будівництво підземних споруд та шахт»), де в 1979 р. здобув спеціальність гірничого інженера-будівельника.

Трудову діяльність розпочав в інституті «Донгіпрооргшахтобуд», який очолював один із провідних шахтобудівельників України С. С. Меліксетов. На кінець 1970-х — початок 1980-х рр. саме припав пік будівництва шахт: зводяться шахти «Красноармійська–Західна», «Комсомолець Донбасу», «Південно-Донбаська № 3», «Суходільна– Східна», «Самсонівська–Західна»; починається проходка стволів комбайнами СК-1У та СК-1Д; оснащуються стволи новими пересувними прохідницькими лебідками та підіймальними машинами.

У 1982 р. Борис Всеволодович вступив до аспірантури на кафедру «Розробки пластових родовищ» (РПР) Ленінградського гірничого інституту, яку закінчив у 1985 р. У ці роки на кафедрі РПР працювали провідні вчені СРСР, заслужені діячі науки й техніки Росії та України — професори А. А. Борисов, Я. Є. Некрасовський, член-кореспондент АН СРСР М. М. Проскуряков.

З 1987 р. Б. В. Бокій працює на шахті ім. О. Ф. Засядька гірничим майстром, помічником начальника дільниці, згодом, у 1990–1996 р., — начальником дільниці прохідницьких робіт, протягом 1996–2004 р. — начальником дільниці ВТБ, а з 2005 р. — заступником генерального директора орендного підприємства «Шахта ім. О. Ф. Засядька».

У ці роки життя Бориса Всеволодовича зв’язано з роботою з видатним політиком, керівником виробництва, вченим, професором, д. т. н., Героєм України, Героєм Соціалістичної Праці, депутатом усіх скликань незалежної України Ю. Л. Звягільським, чия діяльність є прикладом цілеспрямованості, працездатності, професіоналізму, людинолюбства та вимогливості до себе й підлеглих.

Під час роботи на шахті Б. В. Бокій брав участь у впровадженні нової прохідницької техніки вітчизняного та німецького виробництва. Це дозволило підняти темп та продуктивність праці гірників на глибинах більш ніж 1000 м у складних гірничо-геологічних умовах. Спільно з інститутом «Донгіпроуглемаш» (професор В. І. Ковалевська) реконструйована вентиляційна система шахти; введено в дію три вентилятори головного провітрювання ВЦД-47У і два ВЦД-31-М; впроваджено анкерне кріплення гірничих виробок та нові схеми провітрювання виїмкових дільниць.

У 2002 р. Борис Всеволодович захистив кандидатську дисертацію, а в 2007 р. — докторську.

Борис Бокій — автор більше 210 друкованих наукових робіт, має понад 30 авторських посвідчень та патентів. Основними напрямами його наукової діяльності є вдосконалення вентиляції і дегазації вугільних шахт, створення енергоефективних комплексів видобутку та використання шахтного газу метану.

Борис Всеволодович є одним з авторів і керівників розробки першого у світі проекту Спільного впровадження у рамках Кіотського протоколу з утилізації шахтного метану, який пройшов міжнародне схвалення і одержав уперше в світі одиниці скорочення викидів, починаючи з 2005 р. Він також розробив концепцію утилізації газу метану з концентрацією від 25%.

Крім того, Б. В. Бокій — радник голови Національного агентства екологічних інвестицій, один із керівників створення Державного реєстру України вуглецевих одиниць та підключення його до міжнародного журналу. Як висококваліфікований гірничий інженер, талановитий учений та вимогливий керівник він відзначений нагородами, які засвідчують його професійні досягнення: нагрудними знаками «Шахтарська слава» І, II і III ст. та «Шахтарська доблесть» II і III ст., у 2004 р. йому присвоєно звання «Заслужений шахтар України».

Дружина Бориса Бокія Ольга Іванівна — викладач Донецького гірничого технікуму ім. Є. Т. Абакумова. Син Олександр — випускник ДонНТУ 2006 р. (за спеціальністю «Розробка родовищ корисних копалин»), з 2009 р. навчається в аспірантурі на кафедрі «Природоохоронної діяльності» Донецького національного технічного університету. Донька Наталія — студентка Донецького національного медичного університету.