Л І Т О П И С     В И П У С К Н И К І В
Н А Ц І О Н А Л Ь Н О Ї   Ю Р И Д И Ч Н О Ї   А К А Д Е М І Ї   У К Р А Ї Н И   І М Е Н І   Я Р О С Л А В А   М У Д Р О Г О
ГЕРАСИМЕНКО Микола Михайлович
ГЕРАСИМЕНКО
Микола Михайлович

ЗАСТУПНИК ГОЛОВИ – НАЧАЛЬНИК СЛІДЧОГО УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ
Випускник 1984 р. 
 
Генерал-лейтенант юстиції, заслужений юрист України

Народився 27 грудня 1957 року в м. Дружба Ямпільського району на Сумщині.
Після закінчення в 1975 р. середньої школи № 1 у рідному місті вступив до Сумського технічного училища № 1.
У 1976–1978 рр. – військова служба у повітряно-десантних військах Збройних Сил. Ця нелегка й відповідальна служба загартувала його як особистість і сформувала подальший вибір життєвого шляху. У 1980 р. він став студентом факультету правознавства Харківського юридичного інституту (нині – Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого).

В. Я. Тацій, В. В. Сташис з М. М. Герасименком, 2008 р.
Відразу по закінченню інституту продовжив навчання на Вищих курсах КДБ (м. Київ). У 1985 р. був призначений на посаду слідчого.
З 1991 р. Микола Михайлович брав активну участь у розробці законодавства у сфері державної безпеки, у т. ч. як консультант Комітету з питань національної безпеки і оборони Верховної Ради України. З 1992 р. – на керівних посадах в органах досудового слідства СБУ.
В червні 2007 р. Президентом України М. Герасименка призначено заступником Голови Служби – начальником Слідчого управління СБУ.
Як мужня та професійна людина, Микола Михайлович ніколи не уникав відповідальності за доручену справу. Завжди розумів та підтримував товаришів по службі.
Зробив значний внесок у розвиток правозастосовчої діяльності Служби безпеки України та становлення її органів досудового слідства.
Він удостоєний державних нагород – ордена «За заслуги» ІІІ ступеня (2002 р.) та ордена «За мужність» ІІІ ступеня (2008 р.). Також має низку відомчих нагород та відзнак, зокрема медаль СБУ «За мужність і відвагу» (2007 р.).

У сімейному колі, грудень 2004 р.
М. Герасименко пам’ятає і шанує своїх батьків, які подарували життя, та викладачів, які навчили його служити Закону, захищати права і свободи людини й суспільства. Цінує підтримку друзів, які не зраджували у складних життєвих ситуаціях. Не забуває він і свою малу батьківщину – м. Дружбу. За його ініціативи розроблено проект і будується православний храм.
Микола Михайлович вдячний долі за те, що поєднала його з дружиною Оленою Григорівною, а ще доньці Анні – за продовження родинної традиції: у 2005 р. вона закінчила Національну юридичну академію України імені Ярослава Мудрого, навчається в аспірантурі. Народила внучку Мирославу.
Життєве кредо: «Щаслива доля України, верховенство Закону та професіоналізм».