Винаходи та інновації. Винахідники України
  Малиновський Борис Миколайович

   
Радник дирекції Інституту кібернетики
ім. В. М. Глушкова НАН України.
Заслужений діяч науки
й техніки України, двічі лауреат
Державної премії України,
член-кореспондент НАН України.
Президент Фонду історії й розвитку
комп’ютерної науки й техніки,
голова ради Будинку вчених НАН України
 
 

  Народився 24 серпня 1921 р. у селищі Лух Івановської області. У 1939 р. після закінчення середньої школи був призваний до армії. У роки Великої Вітчизняної війни брав участь у боях на Північному, Ленінградському, Західному, Калинінському, Північно-Західному, Степному, Центральному, 1-му Білоруському й 3-му Прибалтійському фронтах, двічі поранений. Спочатку сержант, пізніше старший лейтенант, командир артилерійської батареї. Звання офіцера Б. М. Малиновському були присвоєні на фронті без проходження військової школи.
   У 1950 р. закінчив Івановський енергетичний інститут і вступив в аспірантуру Інституту електротехніки Академії наук УРСР (м. Київ). У 1953 р. захистив кандидатську дисертацію, а 1964 р. — докторську.
   З 1954 р. Б. М. Малиновський — науковий співробітник лабораторії обчислювальної техніки Інституту електротехніки АН УРСР, потім — заступник директора з наукової роботи й керівник відділу спеціалізованих цифрових машин в Обчислювальному центрі АН УРСР (1957–1962), а протягом 1962–1981 рр. — керівник відділення кібернетичної техніки й завідувач відділу керуючих машин в Інституті кібернетики ім. В. М. Глушкова АН УРСР. У 1969 р. Борис Миколайович Малиновський був обраний членом-кореспондентом Академії наук УРСР за спеціальністю «обчислювальна техніка». З 1981 р. він — радник дирекції. Уся діяльність в академії — а це більше 60 років — пов’язана з обчислювальною технікою, починаючи з перших років її розвитку в Україні.
   Основні роботи Б. М. Малиновського присвячені обґрунтуванню теорії проектування, практичному створенню і застосуванню цифрових обчислювальних і керуючих машин. А найвагоміша його робота — створення й застосування керуючої машини широкого призначення «Дніпро». Її розробка сприяла становленню в Україні вітчизняного комп’ютеробудування і наукової школи в галузі цифрової керуючої (кібернетичної) техніки.
   У подальші роки Борис Миколайович був ініціатором і керівником робіт зі створення низки піонерських цифрових керуючих систем на базі комп’ютерів «Днепр» у промисловості, енергетиці, унікальному фізичному експерименті, в системах спеціального призначення тощо. Київським НВО «Електронмаш» були випущені й успішно використовувалися понад 500 машин. Для поширення отриманого досвіду застосування машини Б. М. Малиновський ініціював створення журналу «Керуючі системи й машини», який виходить досі.
   Обіймаючи посаду голови Ради з автоматизації наукових досліджень при Президії Академії наук УРСР (1969–1979), Борис Миколайович активно сприяв розвитку робіт у цьому напрямі. До середини 70-х років в Академії наук УРСР завдяки активній участі багатьох інститутів було створено близько 100 цифрових систем автоматизації лабораторного експерименту, зокрема з використанням комп’ютерів «М-180», «Днепр» та ін., розроблених в Інституті кібернетики АН УРСР.
   У 1973–1986 рр. учений брав участь у розробці перших в СРСР мікрокомп’ютерів широкого призначення («Електроніка С5» — спільно з Ленінградським КТБ «Світлана» МЕП, «Нейрон» — спільно з Київським НВО ім. С. П. Корольова), а також у розробці сигнальних процесорів для наземних і бортових цифрових систем зв’язку нового покоління. У ці роки відповідно до угоди Мінпромзв’язку СРСР з Інститутом кібернетики АН УРСР Борис Миколайович Малиновський здійснив велику роботу з науково-методичного керівництва масовою комп’ютеризацією галузі промисловості засобів зв’язку СРСР на базі засобів мікропроцесорної техніки.
   У 1998 р. він організував Міжнародний симпозіум «Комп’ютери в Європі. Минуле, сьогодення й майбутнє» за участю відомих європейських учених, зокрема патріарха обчислювальної техніки Моріса Уілкса (Великобританія).
   Б. М. Малиновський — автор і співавтор більше 200 наукових праць і винаходів у галузі комп’ютерної науки й техніки. Серед них — монографії «Цифровые управляющие машины и автоматизация производства» (1963), «Управляющая машина широкого назначения «Днепр» (1964), «Основы проектирования управляющих машин промышленного назначения» (1969), «Введение в кибернетическую технику. Параллельные структуры и методы» (1989), «Матерiали про створення першої в континентальнiй Європi електронної обчислювальної машини» (2002), «Анализ и синтез мини-ЭВМ» (1976), «Справочник по цифровой вычислительной технике» (1974) та ін. В останні роки написав перші в Україні й Росії монографії з історії обчислювальної техніки «Академик С. Лебедев» (1982), «Академик В. Глушков» (1983), «История вычислительной техники в лицах» (1995), «Очерки по истории компьютерной науки и техники в Украине» (1998), «Вiдоме i невiдоме в iсторiї iнформацiйних технологiй в Українi» (2001, перевидання 2004), «Нет ничего дороже» (2006), «Хранить вечно» (2007, українською, російською та англійською). Борис Миколайович також автор книжок «Путь солдата» (1974) і «Участь свою не выбирали» (1995) про участь у Великій Вітчизняній війні.
   Підготував 10 докторів і понад 40 кандидатів наук.
   Б. М. Малиновський — двічі лауреат Державної премії України, премій Президії Національної академії наук України ім. С. О. Лебедєва й ім. В. М. Глушкова, премії ім. В. І. Вернадського, заслужений діяч науки й техніки України. Нагороджений орденами Жовтневої Революції, Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни I і II ст., Червоної Зірки, Богдана Хмельницького, медалями «За бойові заслуги», «За оборону Москви», «За перемогу над Німеччиною», відзначений Почесною грамотою Верховної Ради УРСР і Почесною грамотою Верховної Ради України.
   Керуюча машина широкого призначення «Дніпро», що зберігається в Політехнічному музеї (Москва), визнана пам’яткою вітчизняної науки й техніки та отримала відповідний сертифікат.
   Сьогодні Б. М. Малиновський — радник дирекції Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, голова ради Будинку вчених НАН України, президент Фонду історії й розвитку комп’ютерної науки й техніки, член колегії Комітету зі справ ветеранів при Кабінеті Міністрів України.
 
Тел.: 0 (44) 235-50-26.
E-mail: BorisMalinovsky@i.ua
     Назад   ]   Зміст   [   Вперед