Народився 18 лютого 1972 р. у с. Житні Гори Рокитнянського району Київської області в сім’ї службовця Василя Трохимовича та вчительки Катерини Василівни Лісовенків.

Закінчивши середню школу м. Чернігова, В. В. Лісовенко серед найважливіших, на його думку, сфер діяльності людини, зок­рема таких як правознавство, фінанси та медицина, вирішив обрати саме фінансову сферу. Тож вибір професії був свідомим. Так, у 1989–1994 рр. навчався на фінансово-економічному факультеті Київського державного економічного університету. Віталій ­Васильович зазначає, що альма-матер навчила його знаходити шляхи досягнення своєї мети. Одержані знання стали міцною основою його подальшої фахової діяльності. З університетського життя насамперед згадується шанобливе, навіть батьківське ставлення до студентів з боку старших товаришів — викладачів.

У 1994 р., отримавши кваліфікацію економіста, Віталій ­Васильович розпочав свій трудовий шлях у Міністерстві фінансів України, де обіймав такі посади: провідний економіст відділу зв’язків з міжнародними фінансовими організаціями Управління зв’язків з міжнародними організаціями (серпень 1994 р.), головний економіст відділу зовнішнього фінансування Головного управління обслуговування зовнішнього державного боргу (грудень 1994 р.), заступник начальника Управління зовнішнього боргу — начальник відділу стратегії управління зовнішнім боргом (січень 1996 р.), начальник Управління зовнішнього боргу (серпень 1997 р.), директор Департаменту державного боргу (березень 2000 р.), заступник державного секретаря (серпень 2001 р.), перший заступник державного секретаря (лютий — червень 2002 р.)

За роки роботи у міністерстві здобув необхідний досвід, працюючи керівником підрозділів, а згодом і першим заступником держсекретаря. У Міністерстві фінансів України був одним із фундаторів створення системи управління державним боргом держави, також відповідав за співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями, регуляцію страхового бізнесу та розвиток державних банків. Під час фінансових криз 1998 та 2000 рр. очолював переговорний процес реструктуризації державного боргу. Протягом роботи продовжував самоосвіту і у 2001 р. захистив дисертацію на тему «Державний зовнішній борг України: оптимізація формування та управління», здобувши науковий ступінь кандидата економічних наук. З 2002 по 2005 р. працював за кордоном на посаді віце-президента Чорноморського банку торгівлі та розвитку (Греція) та керівника торговельно-економічної місії Посольства України у Сполученому Королівстві Великої Британії та Північної Ірландії. У 2005 р. повернувся працювати в Міністерство фінансів України на посаду заступника міністра.

З 2006 р. обіймав керівні посади в Укрексімбанку та ­Альфа банку Україна. У 2014 р. призначений заступником міністра ­фінансів України, — займався питаннями державного боргу, Міжнародного валютного фонду та міжнародних фінансових організацій.

Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2015 р. № 205-р, призначений Урядовим уповноваженим з питань управління державним боргом. У грудні 2015 р. йому присвоєно вчене звання доцента ка­фед­ри фінансів КНЕУ. Нині продовжує співпрацювати з рідним університетом, що вважає важливою складовою своєї професійної кар’єри.

В. В. Лісовенко навчався і стажувався у таких закордонних вишах: Мічиганський університет (1993, США), Джорджтаунський університет (1997, США), Кеннеді-Вестерн університет (2001, США).

Державний службовець 3 рангу (2002).

Захоплення В. В. Лісовенка — читання цікавих, в тому числі і наукових, книг; подорожі та спілкування з рідними.

Має чудову сім’ю. Разом із коханою дружиною Наталією виховує трьох синів.

Життєве кредо: «Допомагай та даруй надію. Віруй, надійся і люби!»