Донецький національний технічний університет. Видавничий центр «Логос Україна»

Петрова Ганна Олексіївна

Директор

Народилася у 1962 р. у Донецьку. У 1983 р. закінчила Київський інститут культури за напрямком «Бібліографія та бібліотекознавство», у 1997 р. — філологічний факультет Донецького національного університету за напрямком «Українська мова та література». Працювала з 1983 р. методистом у Центральній міській бібліотеці для юнацтва м. Києва, з 1987 р. — у бібліотеці Донецького політехнічного інституту бібліотекарем, провідним методистом. У 2003 р. призначена на посаду заступника директора бібліотеки, а у 2008 стала директором науково-технічної бібліотеки університету. З 2005 р. працює за сумісництвом у Донецькому інженерно-економічному коледжі, викладає курс «Аналітико-синтетична переробка інформації» для студентів спеціальності «Документознавство та інформаційна діяльність».
Із початком керівництва бібліотекою здійснює наукові дослідження у напрямку теорії трансформації бібліотеки університету в бібліотечно-інформаційний центр, розробила концепцію розвитку бібліотеки, розпочала перебудову її структури. Г. О. Петрова редагує «Бібліографічний покажчик опублікованих робіт професорсько-викладацького складу Донецького національного технічного університету» (вийшов друком 8-й випуск цього видання), бере участь в укладанні та редагуванні «Бібліографічного покажчика книг викладачів ДонНТУ (1921–2009 рр.)», персональних покажчиків біобібліографії вчених університету.
Ганна Олексіївна — член науково-методичної бібліотечної комісії Міністерства освіти і науки України, заступник голови методичного об’єднання бібліотек вищих навчальних закладів Донецької та Луганської областей.

створення будь-якого навчального закладу неможливо без організації книжкового зібрання. Бібліотека Донецького гірничого технікуму відчинила свої двері для перших 200 студентів, маючи 200 рукописних методичних посібників. Крім цього, на полицях стояли ще близько 2 тис. непотрібних підручників, що залишилися від комерційного училища. Першим завідувачем бібліотеки була Г. Н. Ліберман.

За короткий час студенти знайшли велику друкарську машину і дві малі. Так у підвалі розпочала роботу друкарня. На жовтих листках обгорткового паперу друкувалися лекції гірничого інженера В. І. Белова та інших викладачів технікуму. Книжки лежали на полицях із корінцями з мішковини.

Бібліотека росла разом із інститутом. На кінець 1921 р. її фонд нараховував 15 тис. примірників. Було відкрито читальню. Нові видання купували за готівку або одержували як цінні подарунки: «Металургійну бібліотеку професора Пшеборського», «Повну бібліотеку з інженерно-архітектурної справи», «Енциклопедичний словник Брокгауза й Ефрона», «Технічну енциклопедію». Було придбано «Гірничий журнал» за всі роки його існування — починаючи з 1826 р., а також «Журнал Російського фізико-хімічного товариства» з 1869 р.

На кінець 1925 р. бібліотека передплачувала 71 назву вітчизняних і 73 назви іноземних періодичних видань.

У 1940 р., з розвитком інституту, його лабораторій, кабінетів, значно розширилася і бібліотека. Її було розділено на дві частини: у першому навчальному корпусі було розміщено основні книгосховища з читальними залами, а в третьому корпусі — відділ видачі навчальної літератури і читальний зал (для самостійної роботи студентів).

Передплачувалося 408 назв вітчизняних журналів і 30 назв іноземних. У своєму фонді бібліотека налічувала вже понад 650 тис. видань.

Із початком Великої Вітчизняної війни інститут готувався до евакуації в Прокоп’євськ, але евакуювати бібліотеку не вдалося. Змогли вивезти лише 20 тис. примірників найнеобхідніших підручників і навчальних посібників.

У Прокоп’євську бібліотека стала справжнім помічником інституту в організації навчального процесу.

В архівах серед документів тих років було виявлено накази, з яких видно, що бібліотека працювала за законами воєнного часу — активно, напружено: з 8 до 24 години без вихідних днів. Велика увага приділялася збереженню фонду. Тільки в окремих випадках із дозволу директора загублені студентами книжки замінювалися іншими. Дуже суворо (аж до відрахування) обходилися з тими, хто псував книжки.

Бібліотечну раду, яка забезпечувала науково-бібліографічне керівництво діяльністю бібліотеки, очолював В. Г. Гейєр — лауреат Державної премії, завідувач кафедри, професор, доктор технічних наук, заслужений діяч науки і техніки УРСР.

У вересні 1943 р. Донбас було звільнено. Інститут був повністю зруйнований. Відступаючи, німецькі окупанти спалили і бібліотеку. Збереглося лише 20–30 тис. книг, схованих під час евакуації у підвалах обласної бібліотеки ім. Н. К. Крупської та розібраних викладачами і співробітниками по домівках.

Одним із перших наказів, виданих тоді в інституті, був наказ № 7 від 21.09.1943 р. «Про відновлення бібліотеки». Відповідальність за збирання книг і комплектування фонду було покладено на завідувача бібліотеки Н. Нейманд.

Звістка про варварське знищення бібліотеки Донецького політехнічного інституту облетіла всю країну. Великі партії книг у дарунок було одержано з Дніпропетровська, Ленінграда, Томська, Ташкента, Новосибірська та інших міст.

Весь тягар відновлення фондів ліг на плечі жінок. К. В. Кабанько, Н. М. Пащенко, А. Є. Каретна, Н. М. Камєнєва та інші співробітники бібліотеки працювали самовіддано.

У 1953 р. бібліотеку очолив О. М. Сисенко. У цей час вона почала одержувати обов’язковий платний примірник із Центрального бібліотечного колектору м. Москви.

У 50-ті роки в іногородніх філіях інституту (м. Макіївка, Чистякове, Харцизьк, Краматорськ, Горлівка) організовуються відділення навчальних бібліотек.

У ці ж роки змінилася структура бібліотеки, відкрилися нові відділи, в колектив влилися бібліотекарі з вищою освітою — випускниці Харківського бібліотечного інституту А. Г. Буртова, Л. І. Ковеза, В. В. Реко-Григоренко, О. А. Ривкіна та інші. Наприкінці 50-х років керівником став М. Ф. Кучма. Бібліотека очолила методичне об’єднання бібліотек ВНЗ Донецького регіону.

У 1965 р. введено в експлуатацію нове приміщення, площу збільшено вдвічі, відкрито нові відділи і підрозділи, почав функціонувати великий читальний зал, організовано абонементи у відділах технічної літератури, періодики й художньої літератури.
1965–1966 рр. — час переїзду бібліотеки у нове приміщення. Самовіддано, з великим ентузіазмом працюють Н. О. Стрельнікова, М. К. Нікітенко, В. Ф. Фурсова, О. А. Богатікова, Н. З. Білик, М.І. Шамрай, Т. А. Сорокіна, Л. М. Таранець, В. П. Волкова.

У січні 1970 р. заступником директора бібліотеки було призначено В. П. Волкова, а посаду головного бібліотекаря та обов’язки методиста методоб’єднання бібліотек з 1971 р. почала виконувати Л. О. Шершньова, яка у 1977 р. очолила Методичний фонд бібліотеки. За свої успіхи бібліотека неодноразово відзначалася грамотами і дипломами Міністерства освіти СРСР і України.

70-ті роки відзначено як період підйому роботи бібліотеки: було вдосконалено наукову організацію праці, запроваджено обслуговування студентів за груповим методом, уперше було проаналізовано забезпеченість навчального процесу підручниками і навчальними посібниками, почали проводитися «Дні бібліотеки» на кафедрах, організовуватися «Дні інформації», було створено групу інформаторів-викладачів, почали читати курс «Основи бібліотечно-бібліографічних знань» для студентів.

У ці роки активізовано роботу із пропаганди бібліотечних фондів. Проводилися тематичні перегляди літератури на факультетах, за системою вибіркового розповсюдження інформації організовувалися картотеки на допомогу науковій роботі кафедр. Створено літературну вітальню і при ній студію художнього слова. Проводяться літературно-художні вечори, диспути, конкурси, зустрічі.

З 1985 р. колектив бібліотеки очолює Т. О. Тиханкова. За ці роки відбулися значні структурні й технологічні зміни: фонд іноземними мовами перевезено у третій навчальний корпус до відділу періодичної літератури, де вже були зарубіжні журнали, отримані за валюту; а у відділі технічної літератури відкрито абонемент для дипломників, до якого передано дипломні проекти.

У 1991 р. було придбано перший комп’ютер і розпочалося впровадження автоматизованих технологій, згодом було створено відділ автоматизації під керівництвом Н. О. Ченікалової.

Першими взялися за автоматизацію технологічних процесів співробітники науково-бібліографічного відділу та комплектування фондів. Потім, з кінця 1994 р., відділ наукової обробки літератури став створювати електронний каталог. Було розроблено сайт бібліотеки. У 1999 р. на сайті бібліотеки (вперше серед бібліотек вишів) демонструються віртуальні виставки, присвячені М. Гоголю, О. Пушкіну, А. Ахматовій, а також до ювілею книги Гете «Фауст». За цю виставку Гете-Інститут надсилає бібліотеці подяку і книжки в подарунок.

26 січня 2001 р. на підставі угоди між Донецьким державним технічним університетом і Гете-Інститутом (Мюнхен), підписаної 06.06.2000 р., був відкритий німецький читальний зал. На сьогодні тут пропонується 1600 книжок, значну частину яких складає довідкова література, 30 тижневих і спеціалізованих газет та журналів, 146 відеокасет із художніми фільмами, театральними виставами; 100 аудіокасет, 68 музичних компакт-дисків, а також 45 СD-RОМів. Фонд німецького читального залу постійно поповнюється та актуалізується.

З 2002 р. бібліотека впроваджує нову бібліотечно-інформаційну систему UNILIB. Першим було введено в дію модуль «Комплектування» (завідувач відділу комплектування документів — Н. Г. Следь). Електронний каталог (завідувач відділу наукової обробки документів — Н. О. Стрельникова) було розміщено на web-сторінці бібліотеки. З вересня 2010 р. бібліотека впровадила в роботу бібліотечно-інформаційну систему МАРК — SQL. Було автоматизовано усі бібліотечні процеси, реалізовано можливість замовлення літератури online та електронної доставки документів. Бібліотечна система стала частиною АСУ університету.

8 жовтня 2003 р. видано наказ ректора «Про проектування і будівництво бібліотечно-інформаційного центру». Було розроблено нову концепцію розвитку бібліотеки, почалося оновлення структури бібліотеки.

Відповідно до наказу ректора від 2 вересня 2003 р. «Про викладання курсу інформаційної культури у ДонНТУ», науково-бібліографічний відділ (завідувач — О. В. Кулькова) організовує заняття для студентів першого курсу, а з 2004 р. відділ поновив активну видавничу діяльність. Упорядковуються біобібліографічні покажчики вчених університету, зокрема:

– А. А. Минаев: биобиблиографический указатель / Донец. нац. техн. ун-т; Сост. Л. Ф. Девятилова и др. — Донецк: Юго-Восток, ЛТД, 2004. — 126 с.: портр. — (Биобиблиография ученых ДонНТУ);

– В. Г. Гуляев: биобиблиографический указатель / Донец. нац. техн. ун-т, НТБ; Сост. О. В. Кулькова; Под ред. Л. Ф. Девятиловой и др.; Отв. за вып. А. А. Минаев, А. К. Семенченко. — Донецк: ДонНТУ, 2006. — 104 с.: портр. — (Биобиблиография ученых ДонНТУ);

– Ф. И. Евдокимов: биобиблиографический указатель / Донец. нац. техн. ун-т; Сост. О. В. Кулькова; Ред. Л. Ф. Девятилова. — Донецк: ДонНТУ, 2006. — 40 с. — (Биобиблиография ученых ДонНТУ) та інші.

Вийшли з друку перша та друга частини 8-го випуску «Библиографического указателя опубликованных работ профессорско-преподавательского состава ДонНТУ (1990–1997)».

Усі покажчики представлено на сайті бібліотеки в електронному вигляді на сторінці «Інформаційні ресурси бібліотеки», до них постійно додаються нові документи.

З 2005 р. до уваги користувачів надано повнотекстові документи баз даних «Зодчий» і «Ліга закон», з 2007 р. — «Леонорм-інформ» (нормативна література: ДСТУ, ГОСТи та інше).

У січні 2006 року було організовано відділ «Інформаційних технологій та комп’ютерного забезпечення» (завідувач — С. Г. Гуров), що сприяло розвитку інформаційних технологій у бібліотеці. Розпочалася організація колекцій електронних документів. Сьогодні їх зібрано близько 2000 примірників. Відповідно до рішення Ради ректорів Донецької області від 18 березня 2008 р. щодо удосконалення роботи бібліотек та за «Концепцією електронної бібліотеки НТБ ДонНТУ» одним із джерел поповнення електронної бібліотеки стане архів електронних копій видань, що зберігаються у сховищах бібліотеки. Для здійснення проекту благодійний фонд «Спілки друзів Донецької політехніки» придбано для бібліотеки унікальний книжковий сканер, який дозволяє обережно оцифровувати книги, не завдаючи їм шкоди. Завдяки цьому стануть більш доступними для користувачів найцінніші видання фонду, зокрема створюється повна колекція наукових праць університету. На сайті бібліотеки організовано авторизований доступ до колекції електронних видань.

У травні 2007 р. за рішенням Науково-методичної бібліотечної комісії МОНУ бібліотека провела Міжнародну науково-практичну конференцію «Інформаційні ресурси бібліотек вищих навчальних закладів у системі забезпечення наукового та навчально-виховного процесів».

З 23 лютого 2008 р. у керівництві бібліотеки відбулися кадрові зміни: посаду директора бібліотеки посіла Г. О. Петрова, заступником директора стала І. Ю. Колюпанова, змінилося керівництво деяких відділів. У зв’язку з цим відбулася перебудова системи управління бібліотекою. Директор бібліотеки спільно із головним бухгалтером університету розробили та фінансово обґрунтували «Нову структуру і штатний розклад» для бібліотеки у новому приміщені.

У грудні 2008 р. проведено соціологічне дослідження читачів і організовано читацьку конференцію на тему «Якою ми бачимо нову бібліотеку». У ній взяли участь понад 100 осіб, зокрема керівники та викладачі факультетів і кафедр, студенти університету, співробітники бібліотеки. Обговорювалася Концепція нової бібліотеки як структури, що є «воротами доступу» до інформаційних ресурсів, які забезпечують сучасні технології навчання. Методична рада бібліотеки розглянула пропозиції респондентів та підготувала «План заходів із впровадження пропозицій читацької конференції». На пропозицію учасників конференції започатковано акцію «Подаруй новій бібліотеці нову книгу», завдяки якій фонд бібліотеки поповнився виданнями, що їх принесли до бібліотеки читачі.

Одним із завдань, які потребують свого вирішення, є надання бібліотеці статусу наукового підрозділу. У 2008 році до штатного розкладу бібліотеки було введено посаду наукового співробітника. Введення цієї посади дозволило систематизувати і підвести наукове обґрунтування досліджень, що проводились співробітниками бібліотеки протягом останніх років, оптимізувати і розширити спектр наукової роботи бібліотеки в цілому. Основним напрямом наукової діяльності бібліотеки є вивчення та впровадження принципів і методів трансформації університетської бібліотеки у сучасний науково-інформаційний центр.

1 вересня 2009 р. Донецький національний технічний університет з ініціативи бібліотеки отримав статус учасника проекту ElibUkr. Це загальнонаціональна мережа університетських центрів знань, яка надає доступ до найавторитетніших світових наукових ресурсів та забезпечує обмін знаннями між українськими вченими та світовою академічною спільнотою через iнституцiйнi депозитарії — електронні архіви унiверситетiв. Бібліотека стала ініціатором створення університетського депозитарію — eDonNTUR (Electronic Donetsk National Technical University Repository). Положення про електронний архів, інформація про рух відкритого доступу були презентовані на семінарі інформаторів кафедр. Завдяки участі у проекті читачі отримали безкоштовний доступ до повної бази електронних пiдручникiв із грифом МОН видавництва Центру навчальної літератури та тестові доступи до дев’яти видавництв і колекцій ресурсів. Коштом університету було передплачено доступ до 14 колекцій світових інформаційних ресурсів. Надалі вдосконалюється сайт бібліотеки. Читачі мають змогу не лише здійснити пошук у електронному каталозі, а й отримати повний текст документа, розширюються можливості доступу до світових ресурсів. Цьому, зокрема, сприяло те, що бібліотека стала зоною Wi-Fi.

Бажання розповісти про життя бібліотеки, її розвиток і трансформацію, привернути увагу спільноти університету до проблем і разом накреслити шляхи до їх вирішення спонукало колектив бібліотеки започаткувати видання вісника Науково-технічної бібліотеки Донецького національного технічного університету «Book house». 1 березня 2010 р. молоді співробітники створили креативний клуб «Y.E.S.», у якому зібрали талановитих, енергійних, небайдужих читачів. Учасники клубу організовують вечори, екскурсії, виставки творчих робіт, дискутують та обговорюють цікаві теми.

Сьогодні фонд бібліотеки складає близько 1 300 000 друкованих одиниць, більше 800 назв журналів. Бібліотека має шість абонементів, чотири читальних зали на 570 місць, займає площу 3400 м². Щорічно більше 19 000 читачів відвідують бібліотеку 400 000 разів, де одержують 800 000 книг. Відповідно до розробленої стратегії розвитку на найближчий період, бібліотека повинна трансформуватись у могутній інтегрований інформаційний науково-освітній центр університету. З 15 квітня 2010 р. бiблiотека ДонНТУ відкрила доступ до свого книжкового фонду й електронних ресурсiв усім студентам і викладачам міста.

Головним своїм завданням бібліотечно-інформаційний центр бачить забезпечення максимального доступу, зокрема віддаленого, до власних та світових інформаційних ресурсів, надання якісних інформаційних послуг, створення комфортних умов роботи. Будівництво сучасного бібліотечно-інформаційного центру у зв’язку з цим є наразі найважливішим завданням університету. творення будь-якого навчального закладу неможливо без організації книжкового зібрання. Бібліотека Донецького гірничого технікуму відчинила свої двері для перших 200 студентів, маючи 200 рукописних методичних посібників. Крім цього, на полицях стояли ще близько 2 тис. непотрібних підручників, що залишилися від комерційного училища. Першим завідувачем бібліотеки була Г. Н. Ліберман.

На кінець 1925 р. бібліотека передплачувала 71 назву вітчизняних і 73 назви іноземних періодичних видань.

У Прокоп’євську бібліотека стала справжнім помічником інституту в організації навчального процесу.